Імператриця

Велична постать сидить, одягнена в розкішні шати і має царствений вигляд — ніби вона дочка і неба, і землі. Її діадема складається з дванадцяти зірок, зібраних у сяюче скупчення. Символ Венери з’являється на щиті, що лежить поруч.

Перед нею дозріває поле кукурудзи, а на задньому плані тече водоспад. Скіпетр, який вона тримає, увінчаний кулею цього світу. Вона представляє нижчий Едемський сад, Земний Рай — все, що символізує видимий дім людини.

Вона не Regina Coeli, але вона залишається refugium peccatorum, плодовитою матір’ю тисяч. У певних аспектах її також правильно описували як бажання і його крила, як жінку, одягнену в сонце, як Gloria Mundi, і як завісу Sanctum Sanctorum.

Однак вона не є — принаймні у звичайному розумінні — душею, яка досягла крил, якщо тільки вся символіка не інтерпретується рідкісним і нетрадиційним чином. Перш за все, вона уособлює вселенську плодючість і зовнішній сенс Слова.

Це очевидно, оскільки немає прямого послання, даного людині, як те, що несе жінка; проте вона сама не несе його інтерпретації.

В іншому порядку ідей, карта Імператриці означає двері або ворота, через які отримують вхід у це життя — в Сад Венери. Шлях, який веде назовні, в те, що лежить за межами, є таємницею, відомою Верховній Жриці, і саме вона передає її обраним.

Більшість традиційних атрибуцій цієї карти були символічно неправильними — наприклад, її асоціація зі Словом, Божественною Природою, Тріадою та подібними поняттями.